Сон Юлії Тимошенко
Поетично-політично фантасмагорія
Жовтень 2007 року.
Перше засідання Верховної Ради України після виборів 30 вересня 2007 року. До мікрофону підходить Юлія Тимошенко:
- Брати мої і любі друзі. Я хочу розповісти вам яка пригода сталася зі мною. Була я дуже виснажена виборами, усім, що з ними пов'язано. Одного разу я просто відчула, що Душі в мені, мого Божого Я вже майже не лишилось. Я покинула всіх моїх радників, іміджмейкерів і убігла в ліс. Там було озеро. Я роздяглася, розплела косу, не звертаючи уваги на осінній холод, зайшла у воду і викупалась, змила весь бруд з тіла і Душі. Вийшла, одягла старенький, теплий, в'язаний мамою світер і лягла на сонячній галявині біля великого кедра (не знаю звідки він взявся в нашому лісі), забулась у ві сні. Це був дивний сон:
Були прадавні то часи,
І я була з братами,
Сестра молодша - Либідь.
Брати мої: Кий - Ющенко,
Щек — Янукович,
Хореєм був Литвин.
Всіх депутатів наших
Я бачила і там серед людей,
Які разом з братами Київ будували.
Робили це ми з вами на віки
І радилися з Богом кожну мить.
Кий - Ющенко все бачив у глибинь,
Пророком мудрим був, все серцем відчував.
Він землю цю почув, людей зібрав,
і "любі друзі" місто возвели
І Києвом назвали.
Мій другий брат — Щек -
Був добрим велетнем, богатирем,
Сестру свою улюблену - мене,
Він на руках носив.
Любила я його найбільше за усіх,
Бо сила його добра
Вселяла в душі лад,
А справи обрікала на успіх.
Його ви уявити зможете, якщо
На Януковича подивитесь з Любов'ю.
Все залишилось у його Душі,
Лише розкрити треба це мені.
Мій третій брат ніс людям віру
В можливість Раю на Землі,
Її любив він ніжно і тремтливо,
бо знав, що матір вона всім.
І в тому сила, невичерпна сила,
Яка тримає род людський.
Литвин і зараз чує це,
І нам доносить істину прадавню.
Йому лиш трішечки ще треба відійти,
Прокинутись від сну важкого,
В якому душі всі у нас були
З часів тих славних, про які
Мені цей сон повідав.
Тепер я інша, я з Творцем.
Я знаю - це навічно, назавжди.
Ніколи вже не зможуть ті жерці
Мене із Вами розлучити.
Брати мої улюблені і "любі друзі"!
Вас закликаю я до дій з Любов'ю
На благо Матінки-Землі -
Цього чудового створіння,
На благо всіх людей Землі
І рідної неньки - УКРАЇНИ.
Я- жінка, я - сестра, я - мати,
І всіх люблю вас до єдина.
Як мати - пригортаю вас до серця,
Як сестра — підтримую в ділах,
Як жінка, як кохана - я надихаю вас, богів,
На творчість у віках...
Всі депутати сидять, опустивши голови, наче заснули. Юля звертається:
- Прокиньтесь! Це був сон.
Голови піднімаються, очі всіх дивляться на неї з Любов'ю.
- Ні, Юля, це не сон. Це вже яв. Ми вже прокинулись і хочемо створити
Рай на цій Землі.
- Ющенко! Веди вперед нас!
- Янукович! Своєю впевненістю, силою тримай нас в русі!
- Литвин! Не дай про Землю рідну нам забути ні на мить!
- А ти, земна Богиня наша, Юля, надихай!
ХАЙ БУДЕ ТАК!
Поделиться в соц. сетях